Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Новина тижня: Зустріч нобелевських лауреатів з хімії в Ліндау очима молодого науковця

Networking is very, very important!
José Manuel Barroso, the President of the EU Commission

Цього року традиційна зустріч лауреатів премії Альфреда Нобеля в мальовничому німецькому містечку Ліндау (Lindau) була присвячена хімії. 580 молодих вчених з 67 країн світу та 23 нобелевських лауреати з хімії та суміжних дисциплін провели незабутній тиждень в атмосфері чудового спілкування, обміну досвідом, емоціями та ідеями. ЗМІ та науковий світ одностайно назвали цю зустріч однією із подій року в хімії.



Відкриття зустрічі відбулося за участю графині Бетіни Бернадотте (доньки засновника Зустрічей в Ліндау та відомого мецената графа Леонарта Бернадотте (Bernadotte)), Shri Kapil Sibal’а - міністра розвитку людських ресурсів Індії, урядовців Німеччини та президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу. Високопосадовці декларували підтримку Єврокомісією молодих вчених, програм міжнародного співобітництва в науці та спільної відповідальності вчених та політиків за вирішення глобальних проблем людства. Зокрема, на двох дискусіях за участю Нобелевських лауреатів, обговорювали роль хімії в збереженні стабільності навколишнього середовища. Спекотна погода та тісна атмосфера острова завжди нагадували учасникам про цю мету, а досвід Німеччини, яка власними зусиллями робить колосальний внесок у розвиток відновлюваних джерел енергії та екобезпечних технологій був джерелом багатьох вдалих прикладів під час дискусій.

Слід відзначити, що громадська активність нобелевських лауреатів заслуговує найвищої похвали. Багато з них започаткували власні інформаційні, освітні та дослідницькі програми, як „Наука зустрічає Брахму” від гуру в галузі ЯМР професора Ернста (Richard Ernst) чи Vega Science Trust (http://www.vega.org.uk) від відкривача фулеренів Harold Kroto.

Номінувати молодих вчених в учасники зустрічі могла будь-яка наукова чи освітня установа, кожен із номінованих пройшов непростий відбір на підставі наукових здобутків, громадської активності, мовних навичок, національного представництва тощо. Із понад 20000 заявок, відбір пройшли лише 580.


Після лекцій нобелевських лауреатів, щодня проводилися зустрічі їх з молодими вченими, де практично кожен мав можливість задати запитання чи навіть поспілкуватися зі своїми науковими кумирами. Запитання були дуже різноманітними: від специфічних наукових до приватних, зокрема про зміни в особистому житті після здобуття премії. На кожне із них лауреати радо відповідали. Великою популярністю користувалися, як і корифеї хімічних досліджень так і лауреати 2008 року: Цієн (Tsien), Чалфі (Chalfie) та Шімомура (Shimomura) за дослідження та модифікацію зеленого флуоресцентного протеїну (GFP).

Незважаючи на різноманітність наукових інтересів, всі лауреати виявилися дуже різносторонніми особистостями, вони всіляко наголошували, що успіх в науці неможливий без хобі та натхнення. Деякі доповіді були присвячені виключно активності лауреатів поза наукою.

Надзвичайно насиченою була і культурна програма зустрічі: численні прийоми та виставки, екскурсія містом Ліндау, мандрівка човном озером Констанц та відвідування замку Майнау, концерт класичної музики давали чудову нагоду для спілкування, налагодження контактів і додавали настрою та натхнення всім учасникам зустрічі.

Цікавою і зразковою для багатьох країн, була активна участь та допомога в організації Зустрічі численних німецьких компаній. Мені пощастило бути учасником вечері організованою всесвітньовідомою компанією Henkel (відомої в Україні за торговими марками fa, Schwartzkopf, Persil). В невимушеній обстановці учасники мали нагоду не лише дізнатися про пріоритети та політику компанії в галузі інновацій та розвитку, але і наживо поспілкуватися з провідними менеджерами, дослідниками та керівниками корпорації. На окрему подяку заслуговує гостинність федеральних німецьких земель Баварії та Баден-Вюттенберг уряди яких надали як фінансову так і організаційну підтримку учасникам зустрічі. Крім того, учасники мали нагоду ознайомитися науковими успіхами цих земель та кар”єрними пропозиціями для молодих вчених.

Україну на зустрічі в Ліндау представляли троє учасників. Нажаль, всі ми були номіновані німецькими університетами у яких навчаємося чи проходимо стажування. Українським університетам слід активніше працювати над делегуванням представників на такі зустрічі та пропагувати Україну в науковому світі. Прикладом із цього року мають бути США, Індія, В’єтнам та Китай, які не лише делегували на зустріч чисельні делегації разом із важливими державними діячами, але й організували ряд прийомів та інших культурних заходів спрямованих на інформування та пропагування своїх країн серед учасників зустрічі. Вразило також і те наскільки детально учасники з багатьох кран обізнані із біографіями та здобутками нобелевських лауреатів. Цього, нажаль, бракує в Україні. Задумаймося, коли востаннє на лекціях ми згадували імена ще живих відомих вчених а не лише патріархів світової науки. Не забуваймо, що саме персоналізація наукових здобутків дуже часто мотивує студентів до наукової роботи.

Окремої уваги був вартий інформаційний супровід події. На facebook була створена відповідна група, 8 авторів вели спеціальний блог, працювала стрічка Twitera, більшість лекцій та виступів транслювалися наживо в інтернеті.

Залишали Ліндау ми з купою позитивних вражень і участь у зустрічі безумовно буде цінним досвідом як в організації власної наукової роботи, так і різноманітних зустрічей та конференцій, а дружба та знайомства набуті в Ліндау стануть поштовхом для подальшої міжнародної співпраці та нових проектів. І хочеться вірити що завдяки їм хтось із нас повернеться в Ліндау вже в якості лауреата найпрестижнішої премії в науковому світі.

На фото:

- виступ президента Єврокомісії Баррозу на відкритті зустрічі

- після дискусії з Мартіном Чалфі (Хімія, 2008)

- учасники зустрічі українці;

Джерела

- Офіційний сайт зустрічі: http://www.lindau-nobel.de

- LiveStream виступів із Зустрічі:

http://eurovision3.feedroom.com/index.jsp?skin=showcase

- Офіційний блог

http://www.scienceblogs.de/lindaunobel/

Views: 149

Comment

You need to be a member of Ukrainian Scientists Worldwide to add comments!

Join Ukrainian Scientists Worldwide

Comment by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) on December 3, 2009 at 12:30am
Вийшов буклет про підсумки зустрічі:
http://www.lindau-nobel.de/AxCMSRedirect.aspx?ID=7677
Comment by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) on December 3, 2009 at 12:27am
Вийшов буклет присвячений підсумкам зустрічі.
http://www.lindau-nobel.de/AxCMSRedirect.aspx?ID=7677

І ще наступна зустріч теж буде присвячена ХІмії. :)
Comment by Vyacheslav Khavrus on July 10, 2009 at 1:25pm
До речі, що я був ще подумав. А чом би таку ініціативу не запровадити всередині НАНУ в Україні за участю академіків та член-корів принаймні всередині відділень. Все-таки, цитуючи Статут НАНУ, «Дійсними членами НАН України обираються вчені, які зробили видатний внесок у розвиток відповідних напрямів науки. Членами-кореспондентами НАН України обираються вчені, які збагатили науку визначними здобутками». Що заважає? Маю підозри, що багатьом з них нема чим хвалитися...
Comment by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) on July 6, 2009 at 6:36pm
В рубриці заходи USW ця подія була давно вказана - понад 2 місяці (http://uascientist.ning.com/events/2009-59th-meeting-of-nobel) щодо орґанізаторів то вони старалися як моґли, це ж не одноразова подія. Думаю писалося в багато ресурсів...
Comment by Vyacheslav Khavrus on July 6, 2009 at 6:28pm
Якщо не секрет, а чи не є відсутність інформації причиною того, що кількість українців була дуже низькою? Я наприклад сьогодні бачився з одним з українців, представленим на фото, він нічого не розповідав про цю подію. Відповідного анонсу не було якщо не помиляюся також на цьому блозі чи на форумі "Освіта та наука" сайту Майдан. Я сам би з задоволенням відвідав би подібний захід.
Comment by Yura on July 6, 2009 at 1:14pm
Юрію, дуже вдячний вам за цю інформацію.
Наскільки я знаю, українські вчені, зокрема хіміки, можуть досить легко отримати візи, коли їх запрошують європейські колеги. Мій батько декілька разів їздив до Європи – і про проблеми з візами я від нього не чув.

Щодо активізації наших науковців.
Гадаю ця соціальна мережа може трохи цьому посприяти. Вона дозволить долучити сильних вчених до взаємодії, згуртувати.
Але треба, щоб ці науковці дізнались про мережу, зацікавились нею, побачили у ній щось корисне і для себе.
Маємо рухатись!
Тоді можна випередити прогнози Баркара.
Comment by Sergij Anatolijovych Barkar on July 5, 2009 at 7:45pm
Вибачте, мій аналітичний центр 8) Інститут Баркара все ж таки
Comment by Sergij Anatolijovych Barkar on July 5, 2009 at 7:44pm
Чесно скажу, наш аналітичний центр підтвердив (ми, на базі нашої карти, промоделювали подібну відповідь на питання) слова Богдана Гаврилишина. За 10 років схема роботи науки в Україні суттєво не зміниться (хоча можливі надихаючі локальні зміни на краще, але їх сукупний вплив на галузь буде радше соціологічним, і не перейде 12-15%).

Вже ж за 10 років рівень інтелектуалізації освіти (це чемна назва того, чим повинна бути зв’язка освіти і науки) досягне рівня сучасної Румунії (за Румунію через 10 років ми не моделювали - данних нема). Хоча через зміну управлінських систем і настане спрощення і актуалізація ведення наукової діяльності.
Comment by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) on July 4, 2009 at 11:58pm
Знаю що з візами є проблеми, але треба все одно їх добиватися і переконувати. сам неодноразово долав і долаю такі труднощі. але іноді участі не беруть і в міжнародних проектах які поводяться в тій же Росії.
Comment by Ulyana Lushchyk on July 4, 2009 at 11:51pm
Шановний пане Юрію! З цікавістю та великим задоволенням прочитала ваше повідомлення. Думаю, що варто самостійно популяризувати таку інформацію, щоб вона вчасно доходила до наших науковців. Щодо місця українських вчених на міжнародних наукових зібраннях - то справа зовсім плачевна з 2-х боків: по-перше, в рамках державної делегації за державні кошти їдуть наближені до керівництва люди на шопінг і їм далеко байдуже думати про представництво України в світовому масштабі. По-друге, посольства країн під будь-яким приводом стараються не відкрити візу - навіть короткочасну, а про наукову візу - можна і забути. Думаю, що якби зарплата співробітників Міністерства освіти і науки та Академії наук УКраїни безпосередньо залежали від досягнень науки в Україні та просування цих досягнень у світ, мотивація цих співробітників різко зросла. Думаю, що вони в першу чергу повинні бути зацікавлені у наукових візах для наших вчених, в просуванні інтелектуального продукту та інтелектуального товару українського вченого у світ. НА превеликий жаль, всі ці структури в першу чергу працюють проти науки в УКраїні та проти освіти підростаючого поколінняч.

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service