Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Bookcrossing - рух за звільнення книжок

Нещодавно у телепроекті на телеканалі УТ3 "Країна диваків" вперше почула про всесвітній рух буккросингу (bookcrosing). Була приємно здивована як якістю самої телепердачі, так і ідеєю самого руху. Сьогодні трішки погугливши прочитала і звідки взявся цей рух і в чому він полягає.

Буккросинг - це рух за звільнення книжок з книжкових полиць. Активісти буккросингу вважають, що після прочитання книга не повинна припадати порохом на книжковій плиці, а продовжувати свої мандри світом. І тому після прочитання вони надають можливість книзі бути прочитаною іншими людьми. Таким чином весь світ перетворюється на велику бібліотеку.

Ось кілька сайтів, які займаються популяризацією та реєстрацією книг для буккросингу.
http://bookcrossing-ua.at.ua/
http://bookcrossing.te.ua/
http://bookcrossing.in.ua/

На жаль, кількість інформації на них доволі бідна, як і кількість україномовних зареєстрованних книг.

Є кілька різновидів буккросиннгу. Однак буккросинг за всіма правилами передбачає попередню реєстрацію на сайті буккросингу (декілька з них наведено вище). Після цього книзі присвоюється оригінальний шифр, який розміщується і на наклейці, яка клеїться на книгу. Потім власник "забуває" книгу у якомусь громадському місці і саме так починаються її мандри. Людина, яка знайде цю книгу повинна на відповідному сайті вказати де ця книга була знайдена, і після прочитання знову "забути" її в якомусь громадському місці і так подорож може тривати вічно.

Однак враховуючи українську ментальність, в Україні є більш популярним інший варіант буккросингу, а саме використання безпечних полиць. Такі безпечні полиці розміщуються наприклад в кафе, книгарнях чи навіть бібліотеках і слугують для обміну книгами.

Перелік полиць для буккросингу, які є у Львові (знайдено за допомогою І-нету - достовірність інформації в стані перевірки :) ):
вул. Коперніка, 35 у кав’ярні «I like»
пр. Свободи, 7 у книгарні «Є»
вул.Галицька, 8 у кав’ярні «I like»

На сходовій клітці будинку, де діє Львівська обласна бібліотека для дітей

Координатором "безпечних полиць" у Львові є Галина Кулик

Кілька статей про буккросинг:
http://uk.wikipedia.org/wiki/BookCrossing
http://www.zaxid.net/newsua/2009/12/3/132409/
http://www.zaxid.net/article/55294/
http://sumno.com/article/bukkrosyng-peretvoryuyuchy-svit-na-sutsiln...

А де у Вашому місці я можу знайти улюблену книгу?

Views: 91

Comment

You need to be a member of Ukrainian Scientists Worldwide to add comments!

Join Ukrainian Scientists Worldwide

Comment by Олена Совин on July 25, 2010 at 11:12pm
Ось частково стаття з "Кореспонденту" http://ua.korrespondent.net/ukraine/963827
Мій досвід із обміну поки що обмежився тим, що половина моєї бібліотеки осіла на полицях у найкращих друзів ;)
Comment by Романенко Олена on July 25, 2010 at 10:43pm
А я "ділюся" книжками у декілька способів:
1. Просто дарую друзям те, що їм має сподобатися (ну, не зовсім обмін)
2. Залишаю книгу в громадських місцях (як правило, це метро. Оклики "Дівчино, ви забули книгу! - "Я не забула, я залишила :)"), але це не надто цікаві екземпляри, скоріше з магазину "все по 15 грн", або чергова "модна" книга, що на перевірку виявилася така собі.
3. Обмінююся з студентськими клубами чи громадськими організаціями - на їх полицях - якраз читаю зараз книгу з такої полиці про Київ з назвою "Портрет в интенрьере Вечности..." зм фотографіями старого міста. захопливо дуже.
4. Передаю книжки у дитячі будинки чи інтернати (якщо це казочки або фентазі)
5. журнали, що випусую (це Тиждень і Кореспондент) передаю у "спадок" бібліотеці інституту, якщо якісь гламурні виданн (і таке буває) - передаю в обласну бібліотеку, там як правило є полички в читальному залі, де можна перечитати "космополітан" и т.д., якщо не хочеш купувати. Ще чула, що вони потім такі видання передають у сільські бібліотеки, щоб жінки там бачили, яке може бути життя. теоретично. Але я не знаю, наскільки інформація про цей "круговорот журналів в природі" правдивий.
а взагалі є як плюси, так і мінуси буккросінгу. Ну от як людина може взяти і розстатися з улюбленою книгою??? Я, наприклад, дуже над важливими книжками "трясуся" - не дай Боже заплямувати чи брудними руками взяти. про теЄ, що хтось у підручниках може ручкою калякати чи маркером - то для мене якесь святотацтво. Але кожен сам визначає, які книжки йому важливі і з якими не тяжко розстатися.
ПС: В кореспонденті тому ж бачила пару місяців тому статтю на цю тему, пошукайте, може вона у відкритому доступі.

© 2018   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service