Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Реакція на вимогу нової форми Анотованого звіту

Реакція на вимогу нової форми Анотованого звіту «Зараховуються виключно роботи, серед авторів яких 50% і більше належать до колективу виконавців, визначеного у Таблиці 9»

 

Я встиг поремствувати з цього приводу, тепер дозвольте висловитись більш розлого, може, комусь буде цікаво:

1. Як можна змінювати правила оцінювання роботи перед її завершенням? Ми два роки працювали без огляду на цю вимогу, головні роботи вже опубліковані, і ніхто не займався підрахунком, скільки авторів належать до «колективу виконавців», а скільки ні. Більш того, основні публікації на 2017 рік теж уже підготовлені, і щось переробляти в них задля покращення проценту «своїх» співавторів – чергове безглуздя, обтяжене хамством до інших авторів.

 

2. Ось типовий список колективів, що брали участь у виконанні одної недавньої роботи, опублікованої у Nature Physics (імпакт-фактор 18.791 за 2015 р.):

 

1H.H.Wills Physics Laboratory, University of Bristol, Bristol BS8 1TL, UK.

2Centre for Nanoscience and Quantum Information, University of Bristol, Bristol BS8 1FD, UK.

3School of Chemistry, University of Bristol, Bristol BS8 1TS, UK.

4Institute of Scientific Instruments of the ASCR, Brno 61264, Czech Republic.

5I.I. Mechnikov National University, Odessa 65082, Ukraine.

6Center for Emergent Matter Science, RIKEN,Wako-shi, Saitama 351-0198, Japan.

7Nonlinear Physics Centre, Research School of Physics and Engineering, The Australian National University, Canberra ACT 2601, Australia.

8Physics Department, University of Michigan, Ann Arbor, Michigan 48109-1040, USA.

 

Як тут забезпечити 50% участь бодай від одного з колективів?

До відома міністерських керівників науки: так робиться сучасна наука. Хтось має обладнання, хтось володіє чисельними алгоритмами, хтось аналітичними методиками, інші можуть виготовити необхідні зразки, і т.д. Всі розуміють, що інакше і бути не може.

 

3. Вимога «50% і більше з колективу виконавців» означає одне з двох:

а) Ми не шукаємо шляхів виконати роботу світового класу, не долучаємось до яскравих міжнародних проектів, скромно робимо свою частку справи і публікуємо результати у будь-якому з другорядних міжнародних журналів, ретельно доглядаючи свої 50%. Це, повірте, зовсім не важко, але це курс на ізоляцію і провінціалізм української науки.

б) Ми все ж намагаємось працювати якнайкраще, використовуємо можливості міжнародної наукової кооперації, довго і болісно готуємо спільні роботи, зрештою, отримуємо визнання, підвищуємо рейтинги рідного університету, України в цілому, та й власний, звичайно – але все це тільки для особистого задоволення. Після цього робимо нашвидкуруч свої «окремі» публікації (намагаючись не образити іноземних співавторів, бо пояснити їм доцільність таких дій неможливо!). Тобто, на втіху Міністерству освіти і науки, робимо абсолютно дурну роботу, яка нікому не потрібна і тільки відволікає від реальної справи.

 

4. Раціональне зерно норми про 50% полягає в тому, що не можна однаково оцінювати роботи, повністю виконані «колективом виконавців», і такі, де серед десяти «чужих» авторів тільки один «наш». Але звідки такий «бінарний» підхід? Чому 50% – це одна робота, а 49% – це нуль? Нехай кожна публікація оцінюється коефіцієнтом, що залежить від проценту «колективу виконавців» у числі співавторів. Хіба можна повністю відкидати знакові публікації, що викликали жвавий інтерес світової спільноти, тільки тому, що там багато іноземних учасників?

Є дуже простий спосіб оцінки публікацій, який дає універсальний критерій, що дозволяє усунути всі штучні й безглузді градації типу «статті в журналах, що індексуються БД Scopus та/або Web of Science», «статті у журналах, що входять до переліку фахових видань України» і т.п. Кожна публікація оцінюється балом, який вираховується за формулою

 

     Бал =

(імпакт фактор видання)×(кількість співавторів, що належать до колективу виконавців)

(повна кількість співавторів)

і кількісний показник публікацій формується як сума обчислених таким чином балів.

До речі, це був би найбільш об’єктивний критерій конкретного внеску виконавців, бо зараз публікація у журналі з імпакт фактором 0.5 оцінюється так само, як публікація у журналі з імпакт фактором 50, що не справедливо. Здається, єдина причина, через яку цей принцип оцінювання публікацій не став нормою, полягає в тому, що дуже багато впливових осіб отримали б невисокі оцінки.

Views: 375

Comment

You need to be a member of Ukrainian Scientists Worldwide to add comments!

Join Ukrainian Scientists Worldwide

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service