Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Наука і освіта в посланні Президента до Верховної ради 2013

Пропонуємо до обговорення витяг з щорічного послання Президента до Верховної Ради присвячений огляду стану середньої та вищої освіти та науки  в Україні.

Poslannia_2013_SandE

Деякі з ключових тез:

..., у вищій освіті спостерігається невиправданий ухил до так зва ної університетської освіти (частка якої складає 85%, у західних країнах – 77%), однак, незважаючи на її значні масштаби, частка аспірантів і докторантів, нав паки, є відносно невеликою – дещо більшою за 1% (у світі – 2%, у західних країнах – 3%).

До того ж неоптимальною є структура кадрів із вищою освітою за напрямами та спеціальностями. Наприклад, порівняно з усередненими даними по Німеччині, Великій Британії та Франції Україна відстає за часткою випускників освітніх сфер: науково-природничої (у 2,4 раза), гуманітарної та мистецької (2,8 раза), охорони здоров’я та соціального захисту (3,6 раза). Натомість готує забагато фахівців з аграрних (у 4 рази більше, ніж у середньому у вказаних країнах) і соціальних наук, бізнесу та права (44% від усіх випускників – невиправдано великий відсоток).

Законодавчо закріпленою невід’ємною функцією вищої школи має стати наукова й науково-технічна діяльність. Нині її частка за обсягами фінансування у середньому складає лише 3% від видатків на утримання вищих навчальних закладів (у вищих навчальних закладах країн Організації економічного співробітництва і розвитку цей показник складає 25–30%).
Як наслідок, інтегральний внесок вищої школи у виконання наукових і науково-технічних робіт у країні за параметрами фінансування складає лише 6,3%. Усе це дисонує з тим, що до роботи у вищій школі залучено 80% кандидатів і 90% докторів наук, наявних в Україні.

розвиток наукової сфери, в широкому розумінні цього терміна (включно з інноваційними, освітніми, соціокультурними компонентами), передбачає необхідність напрацювання дієвих засобів і механізмів подолання зазначеного протиріччя. Указана проблема, незважаючи на діяльність наукових організацій, спрямовану на збереження наукового потенціалу, вже призвела протягом останнього десятиріччя до появи ознак його стагнації, а часом і руйнування. Так, упродовж 2000–2012 рр. кількість спеціалістів, які виконували наукові й науково-технічні роботи, скоротилася з 120,7 тис. до 89,6 тис. осіб, а кількість наукових організацій – з 1490 до 1208 (при цьому найбільше скорочення відбулося у секторі технічних наук).
Вирішення питань розвитку вітчизняної науки, враховуючи її важливу роль і значення для суспільства, потребує масштабних перетворень, що виходять за межі наукової сфери. Передусім ідеться про необхідність здійснення структурних реформ національної економіки, розвитку сучасних наукоємних виробництв, конкурентного середовища, заохочення підприємницької активності громадян (насамперед середнього та малого бізнесу виробничого сектору), що, зрештою, приведе до необхідних модернізаційних змін у структурі економіки в цілому.

Однак існуюча система розподілу й використання бюджетного фінансування науки
не може забезпечити ефективних механізмів управління державним сектором наукових досліджень і не дає змоги перерозподіляти ресурси відповідно до встановлених пріоритетних напрямів.

Перспективним напрямом інтеграції науки та освіти є також реорганізація окремих відомчих наукових установ,що спеціалізуються на здійсненні прикладних досліджень, та їх приєднання до університетів.
Для інтенсифікації процесу зближення науки й вищої освіти доцільною є також більш тісна інтеграція досліджень.

Views: 1081

Comment

You need to be a member of Ukrainian Scientists Worldwide to add comments!

Join Ukrainian Scientists Worldwide

Comment by Nataliya Lyutenko on June 28, 2013 at 9:40am

Доречі, можна вже подивитись що нас чекає... враховучи наших "мавп" які так полюбляють копіювати північного сусіда.

http://www.itar-tass.com/c1/787686.html

Comment by Андрій Шевченко on June 24, 2013 at 1:06pm

"jakyj "Prezydent" bude reformuwaty nauku, dbaty za oswitu i nadawaty granty na Projekty ta pidtrymuwaty talanowytu molod?"  

А що, президент- вчений, буде краще? Президент-вчений буде розвивати тільки свій напрямок у науці та освіти. :)  Потрібна система яка стримує прояв не розумності або емоціональності будь-якого президента. Цей текст теж писала ціла группа експертів. Цікаво який текст був запропонован напочатку і хто його різав, щоб не треба було на це  гроші давати.

Comment by Nataliya Lyutenko on June 24, 2013 at 12:32pm

Юрій, який розпродаж, про що ви кажете? Уся територія Інститутів НАНУ використовується за призначенням, для того щоб щось продати треба когось викинути на вулицю... що, наприклад, і зробили кілька років тому із Інститутом зоології та музеєм, викинувши з корпусів таксидермістів і забравши допоміжні приміщення з внутрішнього двору, бо це центр міста. А Інститут крім купи проблем не отримав нічого.

Comment by Anatoliy Thinker on June 24, 2013 at 12:23pm

... Narod, nu pro szczo tut  dyskutujetsia? - jakyj "Prezydent" bude reformuwaty nauku, dbaty za oswitu i nadawaty granty na Projekty ta pidtrymuwaty talanowytu molod? - OCEJ, szczo "proFFesor??? ...  Todi szczos dijsno narodowi ukrajinskomu porobleno...

Comment by Андрій Шевченко on June 23, 2013 at 1:19pm

А що стосується приєднання, то зараз можливо брати талановиту молодь з різних вузів, а у випадку приєднання керівництво вузів буде мати інтерес працевлаштування тільки своїх. 

А щоб залучати до досліджень студентів молодших курсів треба зняти цілий ряд препон та й відношення завідуючих кафедр до студентів, як до обміного товару, щоб мати власний зиск.

Коли я був студентом, то мені ніщо не завадило разом з іншими студентами приходити до ІТФ й приймати участь у семінарах, вибирати керівника і виконувати роботи. Ніхто не заважав цьому. Зараз треба домовлятися...

Comment by Андрій Шевченко on June 23, 2013 at 1:08pm

Якщо пам'ятаєте, Стенфорд  давал у аренду землю. Чи був би той розвиток, якби він продавав землю? Мабуть спільної работи могло не бути.

Comment by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) on June 23, 2013 at 12:20am

Це залежатиме від політики інституту. Зате інститут зможе залучати до наукових досліджень студентів з молодших курсів, отримувати більш підготовлених фахівців на вході. Інша справа, що поки більшість інститутів НАН і інших зосереджені в Києві ця реформа немає змісту, бо навіть всіх київських внз не вистачить "розібрати" академічні інститути. 

Ще запитання щодо землі і т.д. що краще для інститута мати Х га землі чи нормальне обладнання і зарплати. Якби не було загрози розкрадання то ідея честкового розпродажу земель і будівель НАНУ з метою створення "ендавменту" та оновлення обладнання не така вже і погана.

Comment by Андрій Шевченко on June 22, 2013 at 9:39pm

Як вважаєте, якщо науковий інститут приєднають до університета, чи зможе інститут взяти випускника іншого університета? Гадаю, що ні. Тобто ми збільшимо монополізм. А те що МОН завжди засіхав на керування наукою з різних причин це старе протистояння. Але якщо чиновники від освіти занапастивши вищу освіту візмуться також керувати наукою, то від неї вже нічого не залишиться.

Comment by Nataliya Lyutenko on June 22, 2013 at 8:13am

Я вважаю, що тут лише один "мессідж" на який варто звернути увагу, те що інститути НАНУ не еффективні і їх варто приєднати до університету. Ось це найголовніше. Купа землі та нерухомості НАНУ їх цікавить більш ніж уся наука с освітою разом узяті.

Comment by Андрій Шевченко on June 22, 2013 at 12:40am

Це мабуть так, але у цьому послані, як в попередні роки, є переказ про те як наука у Європі та інших країнах допомагає створювати робочі місця, розвивати економіку, а коли переходять до цілі української науки, то кажуть не про РОЗВИТОК науки, а про ЗБЕРЕЖЕННЯ наукового потенціалу. Але такий підхід, коли в інших країнах готуються до інвестиційного ривка, це ПРОГРАШ майбутнього країни і показує, що влада не знає що робити з існуючою наукою, не розуміє як їй дати раду. Існуюче (те що використовується) експертне середовище не може дати стратегію розвитку науки так, щоб ПЕРЕКОНАТИ політичну владу. Політична влада розмірковує на короткий період - скажіть куди інвестувати, щоб ГАРАНТОВАНО через рік-два можна одержати прибуток. Така ситуація, та ще на фоні постійних суперечок самих вчених про розвиток науки та її інституцій призводить до безвиході. Який вихід? Без освіти політичної еліти та населення про можливості та успішні історіїї у науці, ніяка стратегія розвитку науки не пройде. Друге, враховуючи спільну недовіру у науковому середовищі між собою, та населення до науки найкраща українська стратегія розвитку науки також не пройде. Можливим виходом є прийняття стратегії сусідів, незважаючи на те, що декому може вважатися ця стратегія неправильною. Серед сусідів тільки у Європі пропонується стратегія розвитку науки, як рушійної сили економіки. Ця стратегія не є сталою, а постійно перевіряеться та корегується дорожня мапа. Якщо Україна підпише угоду про ассоціацію з Європою, то прийняття цієї стратегії буде логічним кроком. Прийняття такої стратегії може переконати політичну владу і це буде крок в правильному напрямі.  Але її застосування буде нелегким кроком для наукового середовища, бо нам завжди вбачається, що наше "колесо" буде краще за інше, і замість, того щоб підставити своє плечо і разом покращувати існуючу Європейську стратегію, ми будемо розвивати свою. :(  Або запроваджувати так, як Болонську систему не в цілому й системно, а тут впроваджуємо, а тут ні.   Проблема в колективному ефекті, або у його відсутності у спільноті і не бажання шукати цей ефект. Це дуже сумно. Бо ми вже всі роки незалежності намагаємось реформувати науку, але відсутність спільного бачення у науковому середовищі та політичному не дозволяє це зробити. Нема також узгодженної процедури прийняття рішень, що стануть законом для всіх. 

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service