Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Каковы студенты нового разлива

Имеется 2 вопроса ко всем преподающим в Украине
1) Как вы оцениваете уровень студентов пришедших в ВУЗы после ЕГЭ?
2) Каков полный список предметов за вес срок обучения в ВУЗе? Сколько из них профильных, т,е, непосредсвенно связаных со специальностью?

Views: 292

Reply to This

Replies to This Discussion

1. У нас бюджетники и контрактники учатся на разных факультетах. По контрактникам, зачисленным на основе ЕГЭ, очень заметная разница (в лучшую сторону) по сравнению с прежними наборами, когда кроме оплаты других фильтров не было. И дело даже не в интеллекте, появилось немножко более ответственное отношение к учебе.
2. По специальности "правоведение" в списке дисциплин около 50 наименований. Из них профильных - процентов 75. Точно не посчитывал. Даю на глазок.
Донецкий национальный технический университет, профиль "Вычислительная техника":
1. Уровень знаний студентов заметно снизился. Причиной тому не введение ЕГЭ, а принятие закона "О престижности шахтерского труда", который хронологически совпал с введением единого экзамена. Была ситуация, когда из 250 бюджетных мест абитуриентами со льготами были заняты 247. И лишь на оставшиеся места брали талантливых ребят с высокими баллами по ЕГЭ. Объективно можно будет судить лишь после введения разумных ограничений на процент абитуриентов со льготами на поступление.
2. Полный список перечислять не стану, он включает около 60 дисциплин (часть из них по выбору ВУЗа или студента). Профильных примерно половина. Подсчитать точно невозможно, поскольку студент может выбрать иностранный язык или профилирующий предмет в качестве дополнительного, следовательно, процент будет разный.

На мой взгляд, в уточнении нуждается само понятие "уровень" студента. Так, на первый курс поступают - да, слабые в плане базовой (школьной) подготовки дети, но у них есть огромное преимущество перед их старшими коллегами - они еще хотят чему-то научиться. А вот о тех, кто уже "пообтерся" в ВУЗе, сказать ничего положительного (в абсолютном большинстве случаев) нельзя. Поэтому внимание сегодня необходимо сосредоточить не на уровне подготовки, а на уровне мотивации студента, уровне его заинтересованности специальностью. И тогда у того уровня, о котором мы говорим, будет шанс подрасти.

Почнемо з того, що українські абітурієнти здають не ЕГЭ, а ЗНО. Щодо рівня студентів - він з кожним роком невідступно падає. І в цьому винні тільки вчителі старших класів, на мою думку. Адже в молодших класах дітей навантажують дуже сильно - у 2-му класі на весняні канікули, які тривають 1 тиждень, вчителька дала розв'язувати 660 прикладів з математики, не кажучи ще про читання і т.і. А от у старших класах учні нікого не цікавлять, їх ніхто не навантажує, а якщо й навантажує, то не перевіряє виконання заданого. Якщо ж не перевіряють і не контролюють, то навіщо ж робити? - це психологія не тільки дітей, але й багатьох дорослих. Є, звісно, діти, які самі вчаться, бо розуміють потребу у знаннях, але більшість нічим не цікавиться і вчитися не бажає. До того ж, на превеликий жаль, ті діти, які вчаться, їдуть продовжувати навчання за кордон, а не обирають українських ВНЗ. І це проблема державного рівня - з одного боку, "сильні" діти їдуть нвачатись за кордон, оскільки рівень та якість освітніх послуг в українських ВНЗ низький, з іншого боку - ми, викладачі, не можемо підняти рівень та якість, оскільки навчаються у нас "слабкі" діти. І щойно ми піднімаємо цю "планку", одразу ж мусимо її опускати, оскільки студенти просто не можуть впоратись із завданнями такого рівня... Отака дилемма, суцільна риторика...

RSS

Оголошення

Наші партнери:

Увага! у зв'язку з технічними роботами посилання з цього розділу перенесено на сторінку Партнери

© 2018   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service