Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Тут ми чекаємо на ваші пропозиції, скарги та поради

Views: 514

Reply to This

Replies to This Discussion

more or less ;)
Укрнаука має містечкову пресу.
Велика була б послуга такому малоосвідченому науковцеві як я (хоча я маю 180 публікацій переважно росмовою), щоб я зміг напхати хоч би якусь частку цих публікацій (хай з якимось обмеженням) до якогось сайта, а воно перекладалось би і його зміг знайти з пошукача і прочитати хтось англомовний, чи україномовний.
Колись буде так: тобі напишуть листа і спитає почта , якою мовою ти хочеш читати? - вона перекладе, ти відповіси і відповідь прийде тою мовою, що був перший лист.
Укрнаука - бідолаха, вона має совіцькі звичаї помножені на викрутаси своїх новоспечених бюрократів. Укрнауковець більше служить, ніж зорі дістає з неба.
Нема для неї трубадура.
На мою думку подолання цієї "містечковості" є одним з наших головних завдань і тут слід чітко розуміти, що якщо хочеш щось доре зробити- зроби сам:
1. я проти усіляких електронних перекладачів - це нормально для освіченої людини знати хоч одну мову, а для науковця - тим паче (більшість нормальних сучасних наукових ресурсів саме англійською). отже вчіть мову - чудова розрядка для мозку і самі перекладайте;
2. щоб хтось англомовний, європейський тощо звернув на нашу наукову роботу увагу треба публікуватись у поважних журналах (з високим індексом цитованості) - лише такі публікації ідуть в розрахунок, брати участь у серйозних міжнародних конференціях (тут щоправда може виникнути проблема з фінансами - хоча це теж питання життєвих пріоритетів);
3. для початку можна потренуватись на якісних російських журналах - теж закордон, крім того за моїми власними оцінками Росія останнім часом подекуди демонструє досить високий рівень досліджень (принаймні в моїй - географічній галузі).
Так що допомоги не чекайте - ніхто не допоможе... Порятунок тих що тонуть справа їх власних рук. І не треба все скидати на бюрократів та жаліти укрнауку - просто робіть ВСЕ, що від вас особисто залежить
Идея, безусловно, хорошая. Только вот то, что называют в Украине наукой - это жалкие ошметки былой роскоши... Ну, за разросшиеся частные вузы с лоббируемыми интересами, огромнейшим количеством юристов, экономистов (тут у меня хи-хи - стоит посмотреть на нашу правовую систему и экономику, чтобы понять то, чего все ЭТО стоит в реальности) - я не говорю.

Я была лично шокирована в начале 2005 года. Будучи на тот момент членом коллегии по науке и образованию, я с ужасом узнала, что в Харькове работало в 2004 году 19,8% ученых Украины. Основополагающая отрасль! Ага!!! Два раза :))) Я ненавязчиво стала интересоваться ситуацией до 1992 года... Лучше бы этого не делала :))) Наши ядерные физики и фармацевты, математики и химики, историки (не поверите) работают в массе мировых универов.

Наука... Я под наукой не понимаю юных дарований, быстренько написавших 3 ВАКовских работы и получивших степень для самоуспокоения (І ми, Химко, - люди!).

Нет финансирования.

Не реально получить грант, минуя монополиста НАНУ...

Сама НАНУ - отдельная песня...

Господа-панове, Вы искренне считаете, что мы с Вами - ученые?
я особисто вважаю що викорінити корупцію в НАНУ і взагалі економіці буде не можливо поки не з"являться альтернативіні джерела фінансування.
Щодо справжності вчених і т.д. В середні віки не було ні академій наук, ні державного фінансування, грантів теж не було, і були як шарлатани, так і справжні вчені.
Все залежить від власного підходу і того, що називається активною життєвою позицією. Чому в нашій науковій пресі перестали з"являтися коментарі та зауваження щодо сумнівних результатів? Чому, якщо люди бачать наукову невідповідність, вони не намагаються якимось чином реагувати на це в установленому порядку? Чому поняття "наукової спільноти" в нас атрофоване до неможливості? В нас кожен за себе і боронь боже щоб хтось із кимось дискутував? чому на Заході можна на аргументованому рівні сперечатися навіть про невірусну природу СНІД та відсутність парникового ефекту, а в нас ніхто не здатен спростувати елементарний плагіат? Нарікаючи на низький рівень журналів, чому не публікувати достойні роботи в наших журналах і цитуючи їх не піднімати престиж?
Наша преса зараз на тій стадії розвитку, коли дивиться хто її купить. Та заплатить більше :)
В мене є досить значний досвід журналістики.
Все це привело до того, що я взяла й створила власний Інтернет-журнал "Музеум".

НАНУ... Там багато розумних та талановитих людей. Але... Але...:)))

Про Захід. В 2001 році в Європі був скандал з відомим виданням природничого циклу. До мене звернувся італійський адвокат, що РОСЛІДУВАВ підробку наукового дослідження та його результатів. Уявляєте? Я була шокована! Ситуація була пов*язана з дослідженням тканин з українських музеїв, яких навіть немає в Україні. Просто американо-російська (здається) група отримала грант...
Результати таких розборок не важко уявити... Постраджало ім*я (поважне та чесне) видання. Тому воно провело певну роботу...
Я у цій справі виступала як незалежний експерт.

Ви знаєте, яке видання я дуже полюляю і читати, і писати для нього? Воно не фахове, але його рівень досить високий. І хоча воно належить до науково-популярних видань - вимоги там добрячі. Це російська "В мире науки".

Дуже жалко, що в Україні такого немає. Хоча за часів СРСР було досить гарне видання "Наука та суспільство". В мене воно зберігається і зараз.

Але ж то було за "тоталітарних" часів :)))) А зараз ...

Зараз інші "герої".

З повагою, Тетяна
Безперечно, така мережа потрібна!
Щодо мене, як аспіранта, то хотілось би бачити розділ типу "Допомога молодим ученим", де такі, як я, могли б ставити запитання, питати поради, наприклад, щодо оформлення дисертацій тощо.

Дякую за ТЕ, що ви ВЖЕ створили! Успіхів!
Деякі корисні поради можна ґлянути тут
Хто замість них?
06.03.2009 13:41 ___ Остап Кривдик, для УП

Українська держава - це недобуд, який уже треба капітально ремонтувати. Через помилки архітекторів лопаються труби, тріскають шибки у вікнах, падають люстри. "Управдоми" – за окремими винятками, некомпетентні, злодійкуваті, самозакохані.

Але чи є достатньо нових кадрів в Україні, щоб заповнити "управдомівські" позиції - починаючи від заступників міністрів і начальників управлінь і закінчуючи відповідальними клерками на нижчому рівні? Чи знаємо ми цих нових людей? Чи бачили ми, як ці нові люди роблять свою справу? Чи мали і чи матимемо змогу їх контролювати?

Я не вірю в те, що "старих людей" прямо зараз є ким замінити - немає ні архітектурного проекту змін, ні суспільного консенсусу щодо нього, ні механізмів суспільного контролю.

Ці всі речі ще треба народити. Тому максимум, який ми можемо вимагати від НИХ - це не заважати. А самим - змінімізувати шкоду від впливу державного апарату, котрий існує сам по собі, і "своє робИть".

Зараз, в умовах повзучої української анархії працювати легше, ніж під польською окупацією, та й спадок є.

Технологічно для "паралельної держави» треба створити:

1. спільне ціннісне поле, котре породить "територію довіри»;

2. спільне інформаційне поле між учасниками поля цінностей;

3. структури в "реалі" для конкретних дій відповідно до цінностей.

Де діяти?

Першими територіями довіри і дії є громадські спільноти – починаючи від спілки садоводів і закінчуючи клубами шахістів.

Саме там, де задля спільної справи люди об’єднують свої зусилля, кошти і час, народжується можливість довіри, з’являються громадські лідери, котрі отримують право представляти своїх членів спільноти, організовувати саму спільноту і захищати її інтереси.
Мережа потрібна:), і добра.
а як зараз виглядає ситуація з приєднанням людей?
http://www.science-community.org/node/703
ось що вважають інші....
Слушні коментарі і зауваження. Насправді власне і заходами і порадами ми намагаємося бути корисними. А ще розробляємо деякі програмні продукти для допомоги науковцям. Побачимо. Доречі ми їх по-трохи наздоганяємо, хоча і не маємо такої фінансової підтримки :(

RSS

Оголошення

Events

Наші партнери:

Увага! у зв'язку з технічними роботами посилання з цього розділу перенесено на сторінку Партнери

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service